Житомирська міська надзвичайна протиепізоотична комісія в своїй доповіді оприлюднила місця, де в Житомирі зустрічаються найбільші зграї бродячих собак.
Місцями постійного скупчення бездомних тварин є: продовольчі ринки міста (Житній, Тетерів, Сімейний), двори житлових будинків (вул. Бальзаківська 2, Гагаріна 52, Київська, 74, Горького 35, Черняховського 101-103, Л. Українки 12, Перемоги 47, Довженка 39, Щорса 129, 149, 153), рекреаційні зони міста - Старий бульвар і Гідропарк.
За даними комісії ці місця викликають багато скарг від жителів і можуть стати загрозою виникнення і розповсюдження сказу серед бездомних тварин.
Житомиряни відзначають, що з приходом холодів собаки стали набагато агресивнішими, і почастішали напади на людей, а особливо дітей. Усього за 11 місяців поточного року за допомогою в травмпункти міста звернулося 957 постраждалих від укусів тварин, у тому числі 222 дитини.
Також жителі Житомира скаржаться на те, що ніхто не вирішують проблему бездомних тварин, нарікають на те, що влада байдужі до цієї кричущої проблеми.
У свою чергу, на сесії міськради, мер Житомира Володимир Дебой заявив, що влада не забула про це найболючіше питання.
- На стерилізацію бездомних кішечок і собак було виділено 200 тис. грн. Коли собаки кусають людей, а особливо дітей, то це дуже велика проблема, - каже градоначальник.
субота, 10 грудня 2011 р.
пʼятниця, 9 грудня 2011 р.
Імідж міста: промисловий чи туристичний? Quo vadis?
Протягом трьох тижнів відвідувачі на офіційному сайті Житомирської міської ради голосували за те, для чого потрібна популяризація міста і чи потрібна взагалі.
За даними опитування 36,64 % громадян вважають, що популяризувати Житомир необхідно для розвитку туристичної сфери міста та збільшення кількості туристів.
29,42 % переконані, що потрібно залучатися довірою інвесторів шляхом підвищення інвестиційної привабливості міста.
На думку 6,5 % опитаних Житомиру популяризація потрібна для переміщення вверх по рейтинговій таблиці серед інших міст України.
Частина населення, а саме 27,44 %, вважає, що на популяризацію нашого міста не потрібно витрачати час і кошти.
Що ж таке є імідж міста? Імідж міста - дуже різноплановий, емоційно-забарвлений, іноді штучно створюваний, часто поверхневий його образ, який складається у свідомості людей. Формування необхідного чи нового іміджу міста завжди виходить з того, що місто - це не новий товар і в нього існує певний імідж.
Імідж міста - це своєрідний, унікальний товар, який володіє своїми властивостями, і який вимагає певного, насамперед, позиціонування і подальшого просування. Без позиціонування просування бути не може. Наша ж міська влада звертає увагу, що Житомиру потрібне сучасне культурне і туристичне обличчя та необхідність надання Житомиру сучасного образу та перетворення його на комфортне місто та центр розвитку культури, туризму та відпочинку. І в той же час, міський голова запевняє, що без інвестицій Житомир приречений перетворитися на провінційне містечко поблизу столиці, намагається пустити з молотка і закатати в асфальт 5,4 га потенційно туристично привабливих територій та ратує за будівництво заводів. Намагаючись сісти на два стільці водночас, можна попросту шурнути повз. Турист не приїде дивитись на завод гарячого цинкування металу, туристу нецікавий вирубаний сад. А також Житомир не може похизуватись наявністю громадських оздоровчих, культурних, розважальних споруд і т.д. і розвиненою інфраструктурою - транспортом, готелями, дешевими і привабливими кафе, цікавими ресторанами...
Так, яке наше місто? Туристичне чи промислове? Куди ми надалі будемо іти? Quo vadis? Чи нас тяжко збити із шляху, бо нам немає різниці куди іти?
За даними опитування 36,64 % громадян вважають, що популяризувати Житомир необхідно для розвитку туристичної сфери міста та збільшення кількості туристів.
29,42 % переконані, що потрібно залучатися довірою інвесторів шляхом підвищення інвестиційної привабливості міста.
На думку 6,5 % опитаних Житомиру популяризація потрібна для переміщення вверх по рейтинговій таблиці серед інших міст України.
Частина населення, а саме 27,44 %, вважає, що на популяризацію нашого міста не потрібно витрачати час і кошти.
Що ж таке є імідж міста? Імідж міста - дуже різноплановий, емоційно-забарвлений, іноді штучно створюваний, часто поверхневий його образ, який складається у свідомості людей. Формування необхідного чи нового іміджу міста завжди виходить з того, що місто - це не новий товар і в нього існує певний імідж.
Імідж міста - це своєрідний, унікальний товар, який володіє своїми властивостями, і який вимагає певного, насамперед, позиціонування і подальшого просування. Без позиціонування просування бути не може. Наша ж міська влада звертає увагу, що Житомиру потрібне сучасне культурне і туристичне обличчя та необхідність надання Житомиру сучасного образу та перетворення його на комфортне місто та центр розвитку культури, туризму та відпочинку. І в той же час, міський голова запевняє, що без інвестицій Житомир приречений перетворитися на провінційне містечко поблизу столиці, намагається пустити з молотка і закатати в асфальт 5,4 га потенційно туристично привабливих територій та ратує за будівництво заводів. Намагаючись сісти на два стільці водночас, можна попросту шурнути повз. Турист не приїде дивитись на завод гарячого цинкування металу, туристу нецікавий вирубаний сад. А також Житомир не може похизуватись наявністю громадських оздоровчих, культурних, розважальних споруд і т.д. і розвиненою інфраструктурою - транспортом, готелями, дешевими і привабливими кафе, цікавими ресторанами...
Так, яке наше місто? Туристичне чи промислове? Куди ми надалі будемо іти? Quo vadis? Чи нас тяжко збити із шляху, бо нам немає різниці куди іти?
четвер, 8 грудня 2011 р.
Виснажені чорнобильці відмовилися від води та обіцяють себе підпалити
Чорнобильці, які проводять мітинг у Маріїнському парку столиці неподалік від Кабміну, вранці четверга, 8 грудня оголосили про початок "сухого голодування" та показово вилили всю свою воду, йдеться в сюжеті ТСН.
Таке рішення прийняли 12 голодувальників-чорнобильців, що вже сьому добу сидять на лавках в парку навпроти Кабміну й вимагають повернення судами призначених пенсійних виплат, проголосувавши своїми чорнобильськими посвідченнями.
Сидіти в парку чорнобильці, як і раніше, обіцяють безстроково. І, навіть, погрожують учинити самоспалення.
"Ми тверезо пішли на цей крок. Сім діб голодування, яке призвело до виснаження, і наші товариші покинули - не змогли. Ми безстроково будемо чекати представника влади і безстроково будемо тут з оголошеним сухим голодуванням", - повідомили чорнобильці.
Уже надвечір частина чорнобильців була вимушена припинити голодування через різке погіршання самопочуття. Їх було шпиталізовано.
Таке рішення прийняли 12 голодувальників-чорнобильців, що вже сьому добу сидять на лавках в парку навпроти Кабміну й вимагають повернення судами призначених пенсійних виплат, проголосувавши своїми чорнобильськими посвідченнями.
Сидіти в парку чорнобильці, як і раніше, обіцяють безстроково. І, навіть, погрожують учинити самоспалення.
"Ми тверезо пішли на цей крок. Сім діб голодування, яке призвело до виснаження, і наші товариші покинули - не змогли. Ми безстроково будемо чекати представника влади і безстроково будемо тут з оголошеним сухим голодуванням", - повідомили чорнобильці.
Уже надвечір частина чорнобильців була вимушена припинити голодування через різке погіршання самопочуття. Їх було шпиталізовано.
На Корбутівці незаконно вирубують ліс
Жителі одного з провулків на Корбутівці виступають проти незаконної вирубки сосен, для будівництва будинку.
Корбутівка, мальовничий мікрорайон міста, поруч тече річка, є і ліс, місце, в якому бажають жити чи не всі житомиряни. Однак, придбати земельну ділянку простому житомирянину тут нереально.
Недалеко від політехнічного університету, у провулку Піонерських Таборів, одне з таких зелених насаджень, де ростуть сосни, яким понад 50-60 років огороджено дерев'яним забором, поруч стоїть вагончик, де „гріються” після валки дерев робітники.
На гул моторів пил зібралися люди, що проживають у сусідніх будинках.
- Мені 82 роки, я сама садила тут сосни, приносила воду поливала, - обурюється старенька Марія Юліанівна, яка підійшла до ділянки, де вже зібралися люди, які виступають проти зрізання дерев.
- Це неподобство, позабирали ділянки, вирізають дерева, будуватись їм більше ніде, - скаржаться обурені жителі.
Жителі провулку за допомогою звернулися до однієї з громадських організацій, і як розповідає її представник Антон Добровольський: „7 грудня 2011 року ми відправили
листи Президенту, в Генеральну прокуратуру. Листи написані до керівництва області, нажаль, залишаються без відповіді. Рішення, яким ці земельні ділянки надано у власність під будівництво фігурують особи, які не є жителями району, це підставні особи посадовців, які не хочуть „світися”.
Власниця ділянки, пані Кобернюк, дружина заступника прокурора області Кобернюка Володимира Миколайовича, яка приїхала на ділянку, показує державний акт на право власності. На питання людей яке вона має право зрізати дерева, відповідає: «Це моя власність, що хочу те і роблю!» Хоча, за словами Антона Добровольського, який займається допомогою жителям мікрорайону у питанні про незаконність вирубування лісу: «Для цього необхідні спеціальні дозвільні документи, яких у власниці нема».
Люди, обурені незаконною вирубкою, викликали міліцію, і як у нас в народі заведено, та приїжджає лише через годину, і двадцятого дзвінка до чергової частини. На місці вирубки протоколу не склали, прораба не має, а з ним і немає документів, тому оперативники забрали робітників і представника від громадськості до райвідділу для з'ясування обставин.
Корбутівка, мальовничий мікрорайон міста, поруч тече річка, є і ліс, місце, в якому бажають жити чи не всі житомиряни. Однак, придбати земельну ділянку простому житомирянину тут нереально.
Недалеко від політехнічного університету, у провулку Піонерських Таборів, одне з таких зелених насаджень, де ростуть сосни, яким понад 50-60 років огороджено дерев'яним забором, поруч стоїть вагончик, де „гріються” після валки дерев робітники.
На гул моторів пил зібралися люди, що проживають у сусідніх будинках.
- Мені 82 роки, я сама садила тут сосни, приносила воду поливала, - обурюється старенька Марія Юліанівна, яка підійшла до ділянки, де вже зібралися люди, які виступають проти зрізання дерев.
- Це неподобство, позабирали ділянки, вирізають дерева, будуватись їм більше ніде, - скаржаться обурені жителі.
Жителі провулку за допомогою звернулися до однієї з громадських організацій, і як розповідає її представник Антон Добровольський: „7 грудня 2011 року ми відправили
листи Президенту, в Генеральну прокуратуру. Листи написані до керівництва області, нажаль, залишаються без відповіді. Рішення, яким ці земельні ділянки надано у власність під будівництво фігурують особи, які не є жителями району, це підставні особи посадовців, які не хочуть „світися”.
Власниця ділянки, пані Кобернюк, дружина заступника прокурора області Кобернюка Володимира Миколайовича, яка приїхала на ділянку, показує державний акт на право власності. На питання людей яке вона має право зрізати дерева, відповідає: «Це моя власність, що хочу те і роблю!» Хоча, за словами Антона Добровольського, який займається допомогою жителям мікрорайону у питанні про незаконність вирубування лісу: «Для цього необхідні спеціальні дозвільні документи, яких у власниці нема».
Люди, обурені незаконною вирубкою, викликали міліцію, і як у нас в народі заведено, та приїжджає лише через годину, і двадцятого дзвінка до чергової частини. На місці вирубки протоколу не склали, прораба не має, а з ним і немає документів, тому оперативники забрали робітників і представника від громадськості до райвідділу для з'ясування обставин.
вівторок, 6 грудня 2011 р.
Михайлівський кафедральний собор відзначає 20-ти річчя відродження.ФОТО
Сьогодні 20 років відродження відзначав Михайлівський кафедральний собор. Отець Богдан до свята влаштував екскурсію по собору для журналістів та всіх бажаючих. Михайлівський собор побудований в 1856 р. на кошти житомирського купця Михайла Хаботіна.
Житомирський купець Михайло Хаботін взявся за власні кошти збудувати для православних прихожан православний храм. За задумом Хаботіна, новий собор був побудований за тогочасними новітніми технологіями. Під храмом була кімната, яка дуже напалювалась, і тепле повітря проходило по пустотним стінам. Так опалювався храм. Розписи, які є в храмі більш ніде побачити не можна, тому, що це є розписи Київської Русі.
У 1856 році Свято-Михайлівський собор було освячено.
У 60-х роках XX століття радянська влада припинила діяльність церкви, у приміщенні розташовувалося Товариство «Знання», а згодом – театр ляльок.
21 листопада 1991 року приміщення храму було повернуто релігійній громаді, розпочалися служби. Настоятелем був призначений протоієрей Богдан Бойко.
Зараз великий храм реставрують. А малий храм розписувати не будуть, тому, що ще за задумом Михайла Суботіна малий храм має бути світлим, в ньому мають проводити урочисті заходи, такі, як вінчання і хрещення.
В храмі знаходиться мощевик, в якому знаходиться 101 частина мощів, що є дуже великим благословінням для храму. В мощевику є частинка древа Господнього, частинка апостола Андрія Первозванного, святителя Миколая, Іоанна Золотоуста і навіть малесенька частинка мами Пресвятої Богородиці.
В малому храмі перед іконою Пресвятої Богородиці є книга куди люди записують свої прохання. В цю книгу записала своє побажання, що Україна відродилась і стала великою Катерина Ющенко, жінка бувшого Президента.
При храмі працює недільна школа,яка була започаткована в 1993 році. Метою недільної школи є відновлення духовності українських дітей. Діти займають в двох тісних приміщення, але отець Богдан показав журналістам, як будується нова школа - трьохповерхова будівля за бувшим воєнкоматом по Скорульського.
Житомирський купець Михайло Хаботін взявся за власні кошти збудувати для православних прихожан православний храм. За задумом Хаботіна, новий собор був побудований за тогочасними новітніми технологіями. Під храмом була кімната, яка дуже напалювалась, і тепле повітря проходило по пустотним стінам. Так опалювався храм. Розписи, які є в храмі більш ніде побачити не можна, тому, що це є розписи Київської Русі.
У 1856 році Свято-Михайлівський собор було освячено.
У 60-х роках XX століття радянська влада припинила діяльність церкви, у приміщенні розташовувалося Товариство «Знання», а згодом – театр ляльок.
21 листопада 1991 року приміщення храму було повернуто релігійній громаді, розпочалися служби. Настоятелем був призначений протоієрей Богдан Бойко.
Зараз великий храм реставрують. А малий храм розписувати не будуть, тому, що ще за задумом Михайла Суботіна малий храм має бути світлим, в ньому мають проводити урочисті заходи, такі, як вінчання і хрещення.
В храмі знаходиться мощевик, в якому знаходиться 101 частина мощів, що є дуже великим благословінням для храму. В мощевику є частинка древа Господнього, частинка апостола Андрія Первозванного, святителя Миколая, Іоанна Золотоуста і навіть малесенька частинка мами Пресвятої Богородиці.
В малому храмі перед іконою Пресвятої Богородиці є книга куди люди записують свої прохання. В цю книгу записала своє побажання, що Україна відродилась і стала великою Катерина Ющенко, жінка бувшого Президента.
При храмі працює недільна школа,яка була започаткована в 1993 році. Метою недільної школи є відновлення духовності українських дітей. Діти займають в двох тісних приміщення, але отець Богдан показав журналістам, як будується нова школа - трьохповерхова будівля за бувшим воєнкоматом по Скорульського.
понеділок, 5 грудня 2011 р.
В Житомирських дитсадках не вистачає грошей на харчування. Голодне майбутнє.
Всім відомо, що здорове харчування дитини – запорука міцного здоров’я. Недостатня кількість поживних речовин і мікроелементів приводить до ослаблення імунітету, погіршення інтелектуальних здібностей, прямо впливають на виникнення серцево –судинних та інших хвороб у дорослому віці.
Напевне, люди, які складають місцевий кошторис, повинні розуміти, що діти – це майбутнє нації, найдорожче, що є у людини, і харчування дітей у дошкільних закладах, де діти знаходяться з 8.00 ранку та часто до 18.00 - повинно бути принаймні достатнім.
Зрозуміло, що вдома, принаймні увечері, дитину ще потрібно годувати – коли підвечірок о 16.00, то останній прийом їжі повинен бути ще і вдома, але чи можна нагодувати дитину у садку на 9 грн на день?
Встановлення фінансових норм на харчування дітей у дошкільних закладах знаходиться у віданні місцевої влади, але здається, що місцеві законотворчі забули про те, що найменшим житомирянам також потрібно їсти.
Отож скільки ж коштів витрачається на харчування однієї дитини на один день у дитсадку? 7 грн на день – на дитину у ясельній групі, і 9 грн. – на дитину у решті груп.50% оплачує місцевий бюджет, 50% - батьки.
Фінансові норми на харчування встановлювалися на початку 2008 р, хоча на сайті Житомирської міської ради я знайшла лише рішення «Про збільшення вартості харчування дітей в дошкільних навчальних закладах,центрах розвитку дитини, навчально-виховних комплексах у літній оздоровчий період» http://zt-rada.gov.ua/data/laws/2008-05-29_382.zip , а ось про встановлення самої фінансової норми - документ скачується, однак не містить інформації. http://zt-rada.gov.ua/data/laws/2008-06-26_457.zip
Якщо подивитися тверезо, на початку 2008 р. курс долара становив 4,5 грн, відповідно норма харчування 9 грн - це 2 долара і досить непоганий набір продуктів, на теперішній час це 1,12 долара. Якщо не прив’язуватися до валюти США, то офіційна інфляція в загальному з 2008 по 2011 зросла на 48,5%, а по групі продукти харчування інфляція склала близько 62%. Тобто, за ті ж самі 9 грн у 2011 році ми можемо купити на 62% продуктів менше, ніж у 2008 році. ( За даними http://index.minfin.com.ua/index/infl/ )
На жаль, фінансування дитячого харчування лишилося незмінне, і не включає інфляційну поправку.
Чи не пора депутатам міської ради підвищити норму фінансування дитсадкам?
Принаймні з врахуванням інфляції? Адже, як звітує шановний мер м. Житомир, міський бюджет перевиконано? То чи не час нагодувати діток?
За три з'їзди з маршруту перевізника "звільняють"
Водії житомирських маршруток самовільно з’їжджають із маршруту за годину, а то й півтори до закінчення зміни. На це скаржаться житомиряни.
Такі дії водіїв спричиняють проблеми житомирянам. Після 22.00, а інколи й раніше, доїхати в потрібне місце міським транспортом іноді неможливо. Хоча графік руху для маршруток - обов'язковий до виконання, а за його порушення мали б карати. Як повідомили Житомир онлайн в міськраді покарання, згідно з договором між перевізниками та міськрадою, досить жорстке: за три порушення перевізника знімають із маршруту. За перші два попередження виноситься попередження.
Управління транспорту і зв'язку Житомирської міськради поінформувало Житомир онлайн, що згідно із затвердженими графіками руху, робота міських автобусних маршрутів повинна тривати до 23:30 год. Однак, у зв'язку зі зменшенням пасажиропотоку після 20:00, інтервал руху автобусів у вечірній час збільшується і становить 15-20 хв.
Для зручності пасажирів, ще 30-го жовтня перевізникам доручено розмістити в салонах автобусів та на кінцевих зупинках розклад руху після 20:00. На сьогоднішній день в жодній маршрутці графік вивішений не був. А деякі водії навіть не чули про подібне нововведення.
Якщо автобус таки не з'явився на зупинці задовго до "часу останнього заїзду" або приїхав, але водій відмовляється брати пасажирів із поясненнями на кшталт: "Далі не їду" - пропонуємо скаржитись нам. Свою письмову скаргу можна принести за адресою: вул. Перемоги 10, редакція газети "Субота" або надіслати на електронну скриньку subota113@ukr.net. У заяві просимо вказувати зупинку, де ви не змогли скористатись транспортом, а також час, коли це сталось. Так само просимо вказувати дату та державний номер маршрутки, яка відмовилась везти чи проїхала повз зупинку. Свої контакти, прізвище та ім'я і, при можливості, контакти інших свідків просимо вказувати обов'язково.
Усі належним чином оформлені скарги ми переадресуємо в міське управління транспорту та простежимо, як на них реагують. Ми не намагаємось взяти на себе функції міської ради, ми лише хочемо допомогти владі навести порядок із роботою громадського транспорту.
Такі дії водіїв спричиняють проблеми житомирянам. Після 22.00, а інколи й раніше, доїхати в потрібне місце міським транспортом іноді неможливо. Хоча графік руху для маршруток - обов'язковий до виконання, а за його порушення мали б карати. Як повідомили Житомир онлайн в міськраді покарання, згідно з договором між перевізниками та міськрадою, досить жорстке: за три порушення перевізника знімають із маршруту. За перші два попередження виноситься попередження.
Управління транспорту і зв'язку Житомирської міськради поінформувало Житомир онлайн, що згідно із затвердженими графіками руху, робота міських автобусних маршрутів повинна тривати до 23:30 год. Однак, у зв'язку зі зменшенням пасажиропотоку після 20:00, інтервал руху автобусів у вечірній час збільшується і становить 15-20 хв.
Для зручності пасажирів, ще 30-го жовтня перевізникам доручено розмістити в салонах автобусів та на кінцевих зупинках розклад руху після 20:00. На сьогоднішній день в жодній маршрутці графік вивішений не був. А деякі водії навіть не чули про подібне нововведення.
Якщо автобус таки не з'явився на зупинці задовго до "часу останнього заїзду" або приїхав, але водій відмовляється брати пасажирів із поясненнями на кшталт: "Далі не їду" - пропонуємо скаржитись нам. Свою письмову скаргу можна принести за адресою: вул. Перемоги 10, редакція газети "Субота" або надіслати на електронну скриньку subota113@ukr.net. У заяві просимо вказувати зупинку, де ви не змогли скористатись транспортом, а також час, коли це сталось. Так само просимо вказувати дату та державний номер маршрутки, яка відмовилась везти чи проїхала повз зупинку. Свої контакти, прізвище та ім'я і, при можливості, контакти інших свідків просимо вказувати обов'язково.
Усі належним чином оформлені скарги ми переадресуємо в міське управління транспорту та простежимо, як на них реагують. Ми не намагаємось взяти на себе функції міської ради, ми лише хочемо допомогти владі навести порядок із роботою громадського транспорту.
Підписатися на:
Дописи (Atom)